Орфографічний словник української мови. 2005.
вивітрити — див. вивітрювати … Український тлумачний словник
вивітрений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вивітрити. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
вивітрювати — юю, юєш, недок., ви/вітрити, рю, риш, док., перех. 1) Видаляти, виносити що небудь із чогось рухом свіжого повітря, вітром. || перен. Стирати в пам яті, примушувати забувати. 2) Повільно руйнувати, змінювати щось (про дію атмосферних явищ) … Український тлумачний словник
вітрити — Вітрити: винюхувати повітря, вивідувати щось [35] винюхувати, вивідувати [48] винюхувати, стежити, (собака «вітрить») [IV] винюхувати, стежити [II] винюхувати [V] пронюхувати, рознюхувати [VI,VII] стежити, винюхувати («собака вітрить») [III] … Толковый украинский словарь
вітрити — рю/, ри/ш, недок., перех., діал. 1) також без додатка. Винюхувати щось у повітрі (про собак тощо). 2) перен. Вивідувати щось … Український тлумачний словник
